Фосфор виводиться із організму через кишечник та нирки у вигляді фосфату кальцію. З сечею виділяється 2/3 розчинних одно- та двозаміщених фосфатів натрію та калію та 1/3 фосфатів кальцію та магнію. У нирках за добу фільтрується близько 208 ммоль фосфату, екскретується 16-26 ммоль.
Лікарські препарати, що знижують рівень фосфору: діакарб, антациди, що містять алюміній, амінокислоти, анестетики, кальцитонін, карбамазепін, адреналін, естрогени, глюкокортикоїди, інсулін, ізоніазид, пероральні контрацептиви, фенітоїн, сукральфат, манітол.
Фосфор горить при взаємодії з киснем, тому його гасять великою кількістю води (хоча він деякий час горить у воді та під водою). Також його засипають мокрим піском. Якщо частинки фосфору потрапили на шкіру, його слід перш за все нейтралізувати водою або вологою ганчіркою.
Постійно високий рівень фосфору небезпечний ушкодженням органів через кальцифікацію (відкладення фосфату кальцію у тканинах). У нормі концентрація фосфору вище в дітей віком, ніж в дорослих. Це з підвищеною секрецією гормону зростання до пубертатного періоду.