Прийменник — це службова частина мови, яка виражає синтаксичну залежність одних слів від інших у словосполученнях та реченнях. Прийменники ставлять перед іменниками, числівниками і займенниками в різних відмінках. При цьому зі словами в називному відмінку цю частину мови не використовують.
Прийменники не змінюються і не є членами пропозиції.Кожен прийменник обов'язково вживається з яким-небудь певним непрямим відмінком:
- Книга лежить на столі. (= Книга лежить на столі.)
- Кіт лежить під столом. (= Кіт лежить під столом.)
- Біля столу стоїть стілець. (= Біля столу стоїть стілець.)
Прийменники у російській є самостійними частинами промови. Для того, щоб їх відрізнити, не існує спеціальних правил або ознак, як, наприклад, у іменника, дієслова, прикметника, прислівника чи інших. До прийменником не можна поставити запитання.