Сірчану кислоту визначимо по сульфат-іону. Якісна реакція на сульфат-іон – реакція з хлоридом барію. У другій пробірці випадає осад сульфату барію, отже, в колбі номер два – сірчана кислота.
Для визначення води і сірчаної кислоти можна використовувати відмінність у фізичних властивостях: температурах кипіння та замерзання, щільності, електропровідності, показнику заломлення і т. п. Найсильніша відмінність буде в електропровідності.
За звичайних умов концентрована сірчана кислота — важка масляниста рідина без кольору та запаху, із сильнокислим «мідним» смаком.
З розчинними солями барію сірчана кислота дасть осад (сульфат барію), а соляна – Ні.