Строфою називають частини віршованого твору, схожі за структурою: у них, як правило, однакове розташування рим та кількість рядків. Якщо вірш складається з кількох строф, кожна наступна повторює структуру першої. Поділ між строфами позначають відступом.
Основні ознаки строфи:
- графічна відокремленість
- постійна кількість віршів (якщо цього немає, то можна говорити лише як про віршований абзац)
- смислова закінченість
- синтаксична завершеність
- інтонаційна завершеність
Рядок в строфі може бути скільки завгодно, від двох і більше – залежно від вірша та автора. Найчастіше зустрічаються твори, строфи у яких складаються з чотирьох рядків.
Строфа (др. -грец. στροφή «поворот») у віршуванні — група віршів, об'єднаних якоюсь формальною ознакою, що періодично повторюється з строфи в строфу. У творі, що складається з кількох строф, метрична, римічна та ін.