Вперше термін «анекдот»з'явився ще в Стародавній Греції і означав він щось невидане, що не повинно надати загального розголосу. У той час анекдотами вважалися різні плітки та чутки.
Саме в цьому виді – історичного анекдоту – анекдоти вперше з'явились у XVIII столітті у російській літературі. Лише до кінця XIX століття російською мовою в слово «анекдот» Стали вкладати той сенс, який ми вкладаємо в нього зараз.
Прокопій Кесарійський Першу книгу анекдотів написав візантійський письменник Прокопій Кесарійський, хоча він про це й не знав. Назва анекдота – «Невийшло» – через 400 років привласнив його твору укладач візантійської енциклопедії.