Північні землі нинішнього Афганістану в давнину населяли племена камбоджів, які були конярами. Після появи там індоскіфів вони почали займати південні території (2 століття до нашої ери). Потім регіон Гіндукуша захоплювали тюркські та арабські племена. Усі вони вплинули на етногенез сучасних пуштунів.
افغانی [æfʁɒːniː]) – іранський народ, що населяє в основному південний схід, південь і південний захід Афганістану і північний захід Пакистану.
| Пуштуни | |
|---|---|
| Входить до | іранські народи |
| Походження | бактрійці, ефталіти, сакі |
| Медіафайли на Вікіскладі |
Тому пуштуни вважають себе мусульманами від часу зародження Ісламу і цим виділяють себе проти іншими етносами і народностями в Афганістані. Пуштуни вважають себе найбільш послідовними шанувальниками Ісламу.
Батьком афганців був Малик Талут, біблійний цар Саул з Веніяминового коліна, яке не було одним із зниклих колін. Говориться, що Талут мав двох синів, яких звали Бархія (Берекія) та Арміха (Єремія).