Фарцівниками називали спекулянтів (перекупників), які торгували "фірмою", тобто недоступними у вільному продажу закордонними товарами.
Існували також і самостійні фарцівники, яких називали бомбилами, але й їх у вісімдесятих підім'яли під себе гуртовики. Треба розуміти, що бариги, перекупники, оптовики для фарцівників і ті самі спекулянти, які приймали радянських громадян у орендованих квартирах, були найчастіше одними й тими самими людьми.
За старих часів кулаками називали не всіх заможних селян: образливе прізвисько стосувалося переважно лихварів і перекупників. Словник Даля, який вийшов у середині XIX століття, визначав цей термін так: «Скупець, скнара, жидомор, кремінь, кріпак; перекупник, переторговець…
Особи, що займаються фарцовкою, називалися «фарцівниками» (самоназви: «праска», «бомбила/о», «фарца», «фарець», «маклак», «деловар», «штальман»).