В аскетичному пустельницькому житті, пустельник шукає усамітнення для медитації, споглядання та молитви без відволікань на контакт із людським суспільством. Аскетичні дисципліни можуть також включати спрощену дієту та/або ручну працю як засіб підтримки.
Вони усамітнюються від світу в невеликих будиночках, які називаються скитами. Скити розташовуються в важкодоступних місцях, деякі і зовсім на стрімких скелях. Все необхідне життя їм доводиться доставляти у кошиках, підвішених на мотузках.
Багато ранньохристиянських пустельники і анахорети, що віддалилися наприкінці III століття в пустелі Сирії, Єгипту та Палестини, їли тільки трави та коріння, зрідка фініки, дикі плоди та хліб. Найаскетичніші з них, «віски» («пасуться»), харчувалися виключно сирою травою.