Якщо після приголосного стоять літери, що позначають твердість звуку (а, о, у, ы або е), він буде твердим, а якщо літери, що позначають м'якість (я, е, е, ю, або ь), – м'яким. Виняток — деякі запозичені слова, наприклад, фо[не]тика.Feb 24, 2022
Завжди тверді звуки: [ж], [ш], [ц]. У випадку з рештою згодними – якщо після них стоять голосні літери е, е, ю, я, і або ь, то згодні будуть м'якими. Якщо ж слідують голосні А, О, У, Ы, Е, то згодні будуть твердими.
Чую твердий приголосний звук – пишу після нього на місці голосного звуку букви: А, О, У, Ы, Е. Чую м'який приголосний звук перед голосним звуком – позначаю його м'якість голосними: Е, Е, І, Ю, Я. Чую м'який звук на кінці слова або перед приголосним звуком – м'якість показую Ь.
У російській мові до твердим відносяться згодні [п], [б], [ф], [в], [т], [д], [с], [з], [ц], [ш], [ж], [к], [г] ], [х], [м], [н], [р], [л]. Більшість із них утворюють пари з м'якими згодними: [П] – [П'], [Б] – [Б'] і т.д.