Так, його дружина, Ганна Григорівна, згадувала: «Федор Михайлович у перші тижні нашого шлюбного життя, гуляючи зі мною, завів мене у двір одного будинку і показав камінь, під який його Раскольніков сховав украдені у старої речі».
Родіон Раскольніков і Соня Мармеладова – два головних героя роману, що постають як два зустрічні потоки. Їхня думка становить ідейну частину твору. Соня Мармеладова – моральний ідеал Достоєвського. Вона несе з собою світло надії, віри, любові та співчуття, ніжності та розуміння.
Вдова колезького асесора; мати Наталії Єгорівни Зарніциної, квартирна господиня Родіона Романовича Раскольникова.