| Алла | |
|---|---|
| Походження | німецьке, грецьке, семітське |
| Рід | жіночий |
| Етимологічне значення | ін.-грец. ἄλλη – "інша"; готськ. 𐌰𐌻𐌻𐍃 – «все»; готськ. 𐌰𐌻𐌻𐌰 – «вміє все», «майстриня на всі руки» |
| Вироб. форми | Ала, Аля, Алюня, Алюся |
Алла розраховує лише на свої сили. Вона енергійна, дарма часу не втрачає, будує лише реальні плани та домагається їх здійснення. У Алли в характері є твердість, наполегливість, вона впевнена у собі. Деяка жорсткість звучання та симетричність її імені їй підстати.
У православні святці це ім'я потрапило завдяки історику Созомену та його текстам про святу Алле, вдові одного з готських вождів, яка проживає в IV столітті на території сучасної України. У перекладі з готської «Alls» означає «все», яке форма «Alla» – «вміє все, майстриня попри всі руки».