Розчини бувають рідкі, тверді та газоподібні. Розчинник – це речовина, яка не змінює агрегатний стан при розчиненні. У разі змішування речовин з однаковим агрегатним станом (рідина-рідина, газ-газ, тверде-тверде) розчинником вважається той компонент, вміст якого більший.
Наведемо приклади: рідкий розчин – розчин кухонної солі (NaCl) у воді; твердий розчин – сплав металів, наприклад, латунь – сплав міді (Cu) і цинку (Zn); газоподібний розчин – повітря – суміш газів, кисню (O2), вуглекислого газу (CO2), азоту (N2), аргону (Ar), гелію (He), криптону (Kr).
приклад: столовий оцет розчин оцтової кислоти у воді; газована вода – розчин вуглекислого газу у воді; фізрозчин – розчин хлориду натрію у воді.Теорія:
- такі розчини називаються водними розчинами;
- вода у них є розчинником;
- інший компонент розчину називається розчиненою речовиною.
По застосуванню розрізняють розчини для внутрішнього, зовнішнього та місцевого застосування. Розчини можуть бути у рідкій або твердій формі у вигляді порошків, таблеток, гранул або ін., призначених для подальшого приготування розчину. Залежно від природи розчинника розчини поділяють на водні та неводні.