За клітинний імунітет відповідальні Т – лімфоцити (Т – клітини). Ці імунні клітини названі так через тимус, у якому вони піддаються основним стадіям своєї диференціації (школа Т-клітин). Активність Т-клітин спрямована проти зараженої вірусом клітини організму, а також на захист від грибів та паразитів.
Найважливішу роль у функціонуванні вродженого імунітету грають лейкоцити. Серед лейкоцитів уродженого імунітету виділяють фагоцити (макрофаги, нейтрофіли, дендритні клітини), вроджені лімфоїдні клітини, огрядні клітини, базофіли, еозинофіли та натуральні кілери. Ці клітини розпізнають клітини патогенів та вбивають їх.
Клітинний імунітет забезпечується лейкоцитами при прямому їхньому контакті з патогеном (фагоцитоз, пошкодження патогену і т. д.). Гуморальний імунітет забезпечують білкові фактори, що виробляються клітинами. До них відносять антитіла та систему комплементу.
Розрізняють імунну відповідь – гуморальну та клітинний – відмінні своїми ефекторними клітинами. Реакції гуморального типу здійснюється плазматичними клітинами – нащадками В-лімфоцитів, а клітинного типу – Т-лімфоцитами.