Мовний знак – одиниця мови (морфема, слово, словосполучення чи речення), що служить або для позначення предметів або явищ дійсності та їх відносин, або для позначення відносин між елементами мови у складі складних знаків; виразник цього мовного значення.
Слово – основна одиниця мовияка служить для іменування різних предметів, явищ дійсності та вираження відносин між ними і має сукупність семантичних, фонетичних та граматичних ознак.
Слово (одиниця мови) Слово, найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що служить для найменування предметів, процесів, якостей.
Слово – основна одиниця мови, яка служить для найменування предметів, явищ, їх ознак та відносин. Синтаксис вивчає і слова, але для нього важливі не їх лексичні значення чи приналежність до будь-яких частин мови, Які їх синтаксична функція, тобто роль реченні.