Основна проблема пошук людиною щастя. Саме ці пошуки щастя і приводять людство до тієї форми існування, яка зображена у романі. Але й така форма загального щастя виявляється недосконалою, оскільки це щастя вирощене інкубаторним шляхом, всупереч законам органічного розвитку.
Головними у романі є теми свободи та щастя, держави та особистості, зіткнення індивідуального та колективного. Замятін показує, що не може бути благополучним суспільство, яке не зважає на запити та інтереси своїх громадян, з їх правом на вибір.
Сюжет роману фантастичний, дія його відбувається в далекому майбутньому в одній Єдиній Державі – утопічному місті загального щастя. Держава повністю взяла на себе турботу про своїх жителів, точніше, вона прикувала їх до щастя: загального, обов'язкового, рівного.
1920 р. Це було письменницьке кредо Зам'ятіна. І роман «Ми», написаний 1920 року, став художнім його втіленням.