Катерина не любить Тихонатому, що спочатку виходила заміж без жодного почуття, за домовленістю. Але при цьому вона намагається бути доброю дружиною, адже її чоловік – людина непогана, смиренна і зі спокійним характером, яка змушена була все життя провести під контролем егоїстичної та жорстокої матері.
І все-таки десять ночей я гуляла…" На побаченнях Борис каже Катерині, що любить її "більше самого себе": "… я люблю вас найбільше у світі, більше самого себе!.."
До Борису тягне її не одне те, що він їй подобається, що він і на вигляд і по промовах не схожий на інших, що оточують її; до нього тягне її і потреба кохання, яка не знайшла собі відгуку в чоловікові, і ображене почуття дружини і жінки, і смертельна туга її одноманітного життя, і бажання волі, простору, гарячої, беззаперечної…