досить різноманітним: блакитні та червоні надгіганти, гіганти, подвійні зірки, цефеїди, спалахують зірки та ін.. Молоді скупчення є досить добрими індикаторами спіральної структури галактики. Один із найяскравіших представників розсіяних скупчень – це скупчення Плеяди (Рис. 1).
Скупчення зірок, що не мають структури і складаються з кількох десятків або сотень взаємодіючих членів, називаються розсіяними.
Виділяється два основних типи зоряних скупчень: кульові та розсіяні; у червні 2011 року стало відомо про відкриття нового класу скупчень, який поєднує в собі ознаки і кульових, і розсіяних скупчень.
Розсіяні скупчення мають неправильну форму і складаються із зірок, які одночасно утворилися з єдиної газово-пилової хмари. З цієї причини всі зірки розсіяного скупчення мають той самий вік і однаковий хімічний склад.