Атлас або Атлант (ін. -грец. Ἄτλας, в родовому відмінку Ἄτλαντος) – в давньогрецькій міфології могутній титан, що тримає на плечах небесне склепіння. Історії про цього персонажа у творах античної літератури суперечливі та містять взаємовиключні твердження.
Для давніх греків відповідь була очевидна – її хтось утримує; згідно з грецькими міфами, це був титан Атлант, який свого часу мав необережність виступити проти самого Зевса.
Найважчим подвигом Геракла на службі у Еврісфея був його останній, дванадцятий подвиг. Він мав вирушити до великого титану Атласу, який тримає на плечах небесне склепіння, і дістати з його садів, за якими дивилися дочки Атлас Геспериди, три золоті яблука.
Atlantus – несучий) – у давньогрецькій міфології – титан, брат Прометея. Після поразки у боротьбі з Олімпійськими богами, у покарання за зухвалість був приречений підтримувати на крайньому Заході на своїх плечах небесне склепіння. Фігура Атланта, або Атласу, втілює образ «могутнього носія», уособлює витримку та стійкість.