Блокадна зима 1941-1942 років була найважчою та найтрагічнішою в історії міста. Щодня від голоду, холоду та бомбардувань у Ленінграді помирало понад 4 тисячі людей. Продовольчі картки було запроваджено у місті ще 17 липня для того, щоб навести лад у постачанні.
Але найстрашнішим випробуванням для Ленінграда став голод. За різними оцінками, за роки блокади загинули від 600 тисяч до 1,5 мільйона людей. Лише 3% з них померли внаслідок бомбардувань та артобстрілів, решта загинула від голоду. У вересні 1941 року в оточеному місті опинилося 2 мільйони 887 тисяч жителів.
мільйонів людей Блокаду вдалося прорвати 18 січня 1943, але до повного зняття – 27 січня 1944 – ленінградцям довелося чекати ще цілий рік. За час блокади загинули, за різними оцінками, до півтора мільйона людина. З них лише три відсотки померли від бомбардувань та артобстрілів, решта померла від голоду.
Пантелєєв записав у блокадному щоденнику січні 1944 року: «Кошеня в Ленінграді коштує 500 рублів». Кілограм хліба тоді продавався з рук за 50 рублів. Зарплата сторожа становила 120 рублів. – За кішку віддавали найдорожче, що у нас було, – Хліб.