Варвари (ін. -грец. βάρβαρος, barbaros — «негрецький», «чужоземець») — люди, які для древніх греків, а потім і для римлян були чужинцями, говорили незрозумілою їм мовою і були чужі їхній культурі.
Варварами древні греки називали тих, хто не знав їхньої мови. Спочатку поняття «варвар» не вкладалося ніякого негативного сенсу. Тільки набагато пізніше, у V столітті до нашої ери, у період Греко-перських воєн, у греків з'явилася теорія про духовну неповноцінність інакоговорящих, і термін набув іншого значення.
Варвари (від грец. bârbaroi, лат. barbari — спочатку звуконаслідування чужоземної мови), прізвисько, яке древні греки, а потім римляни давали всім чужоземцям, які розмовляли незрозумілою для них мовою і мали чужу їм культуру.