Він був уперше надрукований у 1835 році у збірці «Миргород». У 1842 році у другому томі «Творів» Гоголя повість «Тараса Бульба» вийшла в новій, докорінно переробленій редакції. Робота над цим твором тривала з перервами дев'ять років: з 1833 до 1842 року.
Дружина козака Тараса Бульба – це добра і нещасна старенька, яка терпить побої та образи свого чоловіка. Не маючи кохання від чоловіка, вона все своє кохання віддає своїм синам – Остапу та Андрію. Але померла ця жінка дуже трагічно, від рук поляків, у своєму ж будинку, де вони перерізали всю родину та працівників.
Вперше опубліковано твір було у виданні "Миргород". При написанні цієї повісті Гоголь вивчав багато історичних джерел козаків Запорізької Січі.
Гоголь хотів показати людину, яку зобов'язані рівнятися юнаки, щоб стати справжніми чоловіками. І в нього це чудово вийшло, адже Тарас – це не тільки людина, це справжній воїн та захисник. Тому, Гоголь назвав своє твір на честь героя Тараса Бульби.