Лжедмитрій II, також Тушинський злодій або Калузький царек (XVI століття – 21 грудня 1610, Калуга) – самозванець, що видавав себе за сина Івана IV Грозного, царевича Дмитра Углицького і, відповідно, за нібито дивом врятованого 17 (27) травня 1606 царя Лжедмитрія I.
21 грудня 1610 року на околицях Калуги був вбито претендент на російський трон самозванець Лжедмитрій II, відомий також як «Тушинський злодій» Його смерть була актом помсти з боку князя Петра Урусова, який зарубав «царя» шаблею.
Зі Стародуба-Сіверського (липень 1607) Лжедмитрій II здійснив похід на Брянськ, потім Тулу. Розбивши під Болховом військо Василя Шуйського (травень 1608), Лжедмитрій II підступив до Москви та влаштувався у с. Тушині. Тут було сформовано уряд із частини російських феодалів та наказних ділків (кн.