Західно-тюркська каганат – ранньосередньовічна тюркська держава (603-704), розташоване від Чорного моря та Дону до східних відрогів Тянь-Шаню та північно-східної Індії.
Здобувши могутність, вони в 551 році під проводом Бумина повстали проти дзижків і швидко розгромили їх. Після цього Бумин прийняв титул каганаале незабаром помер.
Внаслідок міжусобної війни імперія розпалася на дві держави – Східно-тюркський каганат (604–630 рр.) у Монголії та Західно-тюркський каганат (604–657 рр.) у Джунгарії та Середній Азії. Ці держави також виявилися недовговічними і впали під ударами китайської імперії Тан.