Сако́ку (яп. 쇄국, буквально «країна на ланцюгу»), також самоізоляція Японії — зовнішня політика самоізоляції Японії від зовнішнього світу, яка була введена після повстання селян у Сімабарі і проводилася сьогунами з роду Токугава протягом двох століть, з 1641 по 1853 роки.
Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 року, після того, як на борту американського лінкора «Міссурі» було підписано акт про повну та беззастережну капітуляцію. Японії.
Закриття Японії пов'язане із закінченням громадянської війни та встановленням сьогунату Токугава в 1603 році. Влада імператора була обмежена, а сьогуну та вищої знаті не подобалася поява в країні християн як інструменту впливу японські відносини Португалії та Іспанії (вони тоді були в унії).
Китай та Японія були тим часом бажаними територіями у розвиток світових корпорацій. Цього не могли дозволити держави, оскільки знизилося б місцеве провадження.