Історія Термін спочатку виник у XVIII столітті у Франції, хоча сама техніка живопису гуашшю значно старша — вона використовувалася в Європі в середні віки. Гуашшю виконували книжкові мініатюри вже в Середні віки, зазвичай разом з аквареллю.
Походження терміну Термін гуаш (від фр. gouache, від італ. guazzo «водна фарба, плескіт») прийшов з Франції, де з'явився у XVIII столітті, хоча техніка живопису гуашшю в європейських країнах була відома ще в середні віки. Гуаш спочатку була одним із видів акварелі.
Малюнки гуашшю швидко сохнуть. При попаданні на тіло або одяг її легко відмити та відпрати. Гуаш нешкідлива для організму, якщо вона не потрапляє у вічі. Зрозуміло, не рекомендується її є.
Гуаш складається з добре перетертого пігменту, сполучної речовини – гуміарабіку та пластифікатора – фруктової камеді, декстрину та гліцерину. Для більшої щільності в гуашеві фарби зазвичай додають білила. Через це після висихання фарба стає трохи білуватою.