Крім того, у китайській мові відсутнє фонологічне протиставлення твердих та м'яких приголосних. Немає звуків, подібних до російських щілинних [в], [ж], [з], що тремтить [¦].
Теоретично всі склади в системі піньінь, крім самого «er», можуть об'єднуватися із закінченням «er» освіти нових складів.
Аналіз ініціалів дозволяє виділити в китайською мовою 21 приголосний звук: [p], [p], [m], [f], [t], [t], [n], [l], [k], [k], [x], [tç ], [tç،], [ç], [tş], [ts،], [ş], [ŗ], [ts], [ts،] і [s] (знак [،] означає прихильність: наприклад, [p،] – [p] придихальний). У китайською мовою існує також приголосний [ŋ].
Усього в абетці їх 35. Прості – це: а, о, е, i, u та ü. Складні – це поєднання з голосними чи приголосними n/ng.