Мовною основою літописної мови давньоруського періоду став давньоруський звід церковнослов'янської мови. Він включив багато русизмів, запозичення з розмовної та ділової — давньоруської мови. На відміну від релігійних текстів, у літописах ці давньоруські мовні риси проявилися у значній повноті.
церковнослов'янською мовою Київська літопис написана гібридною церковнослов'янською мовою, а мова деяких її фрагментів (особливо – прямої мови) виявляється наближеним до мови побутової писемності, хоч і містить кілька церковнослов'янських елементів.
Відповідь чи рішення1. У Стародавній Русі писали на бересті, яку робили з кори дерева – берези. Найдавніші слов'янські літописі та записи були записані саме на цьому матеріалі. Пізніше у Київській Русі з'явився пергамент, а разом із ним і перші паперові книги, де літописці та ченці проводили свої записи та обліки.
Ця дійшла до нас літопис викладає події російської історії до 10-х років XII ст. Її перша редакція була складена близько 1113 Нестором, ченцем Києво-Печерського монастиря, на замовлення кн.