Джерелом захворювання є хворі тварини, що виділяють лептоспіри з організму у зовнішнє середовище із сечею, фекаліями, молоком, а також виділеннями із статевих органів, що відокремлюються з легень.
Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у водоймищах, при контакті з інфікованими тваринами. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Також можливий аліментарний шлях передачі.
Збудниками лептоспіроза є спірохети, що належать до виду Leptospira interrogans. Переносниками захворювання можуть бути понад сто видів диких та свійських тварин. Основними господарями (резервуарами) та джерелами зараження у дикій природі вважають гризунів (мишей, щурів та ін.) та комахоїдних (їжаків, землерийок).
Лептоспіроз частіше хворіють працівники тваринницьких ферм, які доглядають тварин; люди, що купаються у місцях водопою сільськогосподарських тварин; рибалки; дачники, що використовують воду відкритих водойм для миття овочів, фруктів, посуду. Перші ознаки хвороби виникають через 7-14 днів після зараження.