Історія емоджі почалася 1999 року, коли японський програміст Сігетака Куріта створив набір символів для телеоператора NTT DoCoMo. Усього він намалював 176 емоджі розміром 12×12 пікселів, що позначають людей, місця та предмети.
Емодзі (від яп. 絵 е — «картинка» і маджі — «знак», «символ»; вимова: [emoʥi]) — мова ідеограм і смайликів, що використовується в електронних повідомленнях і веб-сторінках, а також самі піктограми. Ця графічна мова, де замість слів використовуються поєднання картинок, з'явився в Японії і поширився по всьому світу.
Скотт Фалман Час народження смайлика відомо з точністю до хвилини. 19 вересня 1982 року об 11:44 ранку Скотт Фалман, професор Університету Карнегі-Меллон у Піттсбурзі, відправив колегам електронне повідомлення, в якому запропонував використати смайлик (Емотикон) для вираження емоцій в мережевому спілкуванні.
У 1963 році Харві Болл, американський комерційний художник, був запрошений до рекламної компанії для створення зображення щасливої особи, яке передбачалося використовувати на кнопках. Зроблене ним зображення у вигляді темних овальних очей та складок з боків рота на яскраво-жовтому фоні стало найбільш знаковою версією.