Ці племена, що жили між річками Ельбою та Рейном (область розселення саксів) та на Ютландському півострові (область розселення англів та ютів), в середині V століття, як і багато племен Північної Європи, в результаті натиску гунів зі сходу, почали переселятися до Британії.
Saksen) – давньонімецьке плем'я, що розділилося в III-V століттях на дві частини: одні пішли на південь – до Німеччини, а інші – на захід. Від назви саксів сталася назва історичної області в Німеччині – Саксонія (нині це німецькі землі Нижня Саксонія, Саксонія-Анхальт і Вільна держава Саксонія).
Земля англів). Називати британців, американців англосаксами стали внаслідок політичної культури Великобританії, США (хоча, більшість білих американців є нащадками вихідців з Німеччини, а не Великобританії) та країн, які раніше входили до складу Британської імперії.
Англосаксонський (також донормандський) період в історії Великобританії (V-XI ст.) починається з колонізації Британських островів окремими групами німецьких племен – в основному англів, саксів та ютів – і створення ними так званих англосаксонських королівств; верхнім кордоном вважається Нормандське завоювання 1066 року.