Кримські татари сформувалися в результаті злиття мігрованого в Крим переважно кочового тюркомовного населення і осілих жителів гірських і прибережних частин півострова, що жили тут.. Вони поділяються на три субетнічні групи: степові татари чи ногайці, передгірні та гірські татари, чи південнобережні.
Історичної батьківщиною кримських татар є Крим, і вони жили там аж до 1944 р. 18 травня 1944 р. невдовзі після визволення Криму від гітлерівських військ весь народ кримських татар був звинувачений у «зраді батьківщиніі виселений з Криму. У радянській Росії Крим одержав автономію.
Антропологічно 80% кримських татар відносяться до європеоїдної расікрім степових кримських татар (ногаїв), які мають європеоїдно-монголоїдні риси обличчя.
Кіммерійців на Кримському півострові змінили племена скіфів, що переселилися у VII столітті до нашої ери з Азії та утворені в степах Причорномор'я та частини Криму нова держава – Скіфію, що простягається від Дону до Дунаю. Скіфи поділялися на чотири племені.