Лакци – корінні жителі Дагестану. Історія лакців сягає VI століття, коли навколо центру Кумух виникла державна освіта, підпорядкована Сасанідському Ірану. Після арабського завоювання VII – VIII століть Кумух перетворився на резиденцію арабського намісника – шамхала та увійшов до складу Арабського халіфату.Nov 16, 2016
Лакци відносяться до одного з корінних народів Північного Кавказу. Етнокультурна територія цього народу називається Лакія та складається з двох районів: Кулинський та Лакський. Старовинною столицею Лакії було селище Кумух, розташоване у центрі нагірного Дагестану. Там була резиденція лакських правителів.
Історія лакців (самоназва – лак), корінного народу Дагестану, що належить до Кавкасіонського антропологічного типу, охоплює період з V століття нашої ери до теперішнього часу. Історичною столицею лакців (Лакії) є селище Кумух, розташоване в центрі нагірного Дагестану, на північ від хребта Дюльтидаг.
"Жу лак буру" – ми лакці; «жу лакрав халкь буру» — ми ласький народ; «Лакса» – Лакська, лакці, лакець; "лаккучу" – Лакський чоловік, лакець; "Лаку маз" – Лакська мова; "Лаку Білаят" – Лакська країна; "Лаккуй" – Лакія; "лакрал" – Лакська, лаків, лаку; "лакрав район" – Лакський район; "лакрал кӏану" – Лакське село; «…